Поради батькам по зниженню рівня тривожності у дітей

Уникайте змагань і будь-яких видів робіт, що враховують швидкість виконання завдання.

Не порівнюйте дитину з іншими.

Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію.

Демонструйте зразки упевненої поведінки, будьте прикладом для дитині.

Частіше звертайтеся до дитини по імені.

Не пред'являйте до дитини завищених вимог.

Будьте послідовні у вихованні дитини.

Прагніть робити дитині якомога менше зауважень.

Використовуйте покарання лише в крайніх випадках.

Не принижуйте дитину, караючи ії.

Поради для батьків щодо підвищення мотивації у дітей

Оцінюйте особисті заслуги дитини, підбадьорюйте її, коли їй важко, похваліть, якщо вона домоглася навіть мінімального успіху, поясніть, що кожній людині властиво помилятися. Уникайте особистісних порівнянь!

Відмовтеся від жорсткого контролю над виконанням домашнього завдання. Це придушує ініціативність і знищує самостійність дитини. Допомога – це порада у формі авторитетної думки, а не авторитарний наказ.

Намагайтеся розумно комбінувати прояв любові і контроль. Звичайно, в сім’ї необхідно встановлювати певні правила, в тому числі і в ставленні до навчання, проте вони повинні бути розумні і зрозумілі дитині, повинні містити орієнтири, щоб він міг сам ставити перед собою цілі в рамках цих правил.

Найкращим орієнтиром є особистий приклад батьків і їхня реакція на поведінку дитини. Пам’ятайте, що любов окриляє, частіше хваліть свого школяра, цікавтеся змістом навчального процесу, а не тільки отриманими оцінками, і ніколи не карайте дитини, не обговоривши з ним його проступок і його причини. Ваші дії повинні бути розумні, логічні і зрозумілі дитині.

Поради батькам щодо підвищення самооцінки у дітей

Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.

Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.

Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.

Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.

Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

Рекомендації батькам щодо спілкування з агресивними дітьми

· Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності, лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

· Дайте дитині можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об'єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

· Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або лихослів'я про своїх друзів або колег.

· Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.

Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків

· Виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки.

· Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Кращий спосіб виховання дітей – єдність їхніх дій.

· Не застосовувати фізичні покарання.

· Допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме завзятості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.

· Пояснювати підлітку наслідки агресивної поведінки.

· Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості підлітка.

· Надавати підлітку можливість задовольнити потреби в самовираженні й самоствердженні.

· Обмежувати перегляд відеофільмів та комп'ютерних ігор зі сценами насильства.

· Спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.

Поради батькам конфліктних дітей:

· Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, у всіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше вибухають «бурі».

· Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитини в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об'єктивно розібратися в причинах її виникнення.

· Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.

· Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.